heading

Tag: congress

  • Військовим України потрібні потужні  бч частини для далекобійних ударів, а не «milk duds»

    Військовим України потрібні потужні бч частини для далекобійних ударів, а не «milk duds»

    «Українські операторки дронів-“господині” в СБС у “кондитерській” (Цукарні) переважно виготовляють бойові частини короткої дальності й через брак ресурсів потребують, щоб наші союзники компенсували це постачанням високоякісних бойових частин середньої та великої дальності… (джерело: Grok)»

    24 квітня 2026 року

    Командувач безпілотних сил України, Роберт «Мадяр» Бровді, висловила занепокоєння щодо потреби у виробництві високоякісних бойових частин за участі союзників. його зауваження пов’язані з постійною проблемою низькоякісних боєприпасів, імпортованих з інших країн, що часто виявляються несправними. Це призводить до марного використання кількох високовартісних авіаційних систем України для ураження однієї цілі, тоді як за належної якості вистачило б одного.

    Імпорт високоякісних бойових частин для середньої та великої дальності ударів допоможе тримати військових далі від лінії фронту, зберігаючи життя та дозволяючи ефективно знищувати небезпечні цілі, що загрожують мирному життю в Україні.

    Повний текст її заяви читайте тут:

    https://t.me/robert_magyar/2254

    Наразі командувач Роберт «Мадяр» Бровді зазначила, що Україна має більш ніж достатні можливості для виробництва засобів короткої дальності. У лютому 2026 року я поцікавилася на його Telegram-каналі, що саме відрізняє коротку, середню та велику дальність, і його команда відповіла так:

    Ближня дальність ураження: 0–15 км, середня дальність: 15–80 км, а глибокий удар — до 1 500 км.

    Засоби ураження ближньої дальності часто збираються самими військовими безпосередньо на лінії фронту. Вони встановлюють вибухівку на дрон, після чого безпілотник запускається на певну відстань і спрямовується на зіткнення з ціллю.

    У 2024 році близько 40% успішних уражень цілей в Україні здійснювалися із застосуванням безпілотних технологій. Станом на 2026 рік дрони вже відповідають за приблизно 90% уражень цілей в Україні.

    Військовослужбовець, що збирає бойову частину короткої дальності. Джерело: Раян О’Лірі

    Я трохи вивчала питання короткодальніх можливостей і ризиків, пов’язаних із цією дешевою, але дуже ефективною технологією, яка знищує надзвичайно дорогі військові цілі.

    Коли я подорожувала до України влітку 2025 року, я зустрілася з командиром Райан О’Лірі, який на той момент нещодавно став вірусним у медіа після розформування своєї відомої підрозділу “Chosen Company” у зв’язку з переходом від сухопутних сил до сил безпілотних систем. Тоді цей підрозділ складався приблизно з 10 військовослужбовців і здійснював до 90 уражень цілей на день (оцінка є завищеною та не враховує стандартну розвідувальну верифікацію). Його основним завданням у протиповітряній обороні було полювання на іранські дрони типу «Шахед».

    О’Лірі сказав мені, що зазвичай він не споряджає бойові частини особисто — це роблять його бійці. Іноді дрон не злітає, що створює чутливу й небезпечну ситуацію для військовослужбовця, який здійснює спорядження вибухівки. Технологія короткої дальності може долати лише обмежену відстань, і в бойову частину можна вмістити лише певну кількість вибухової речовини.

    Багато що змінилося відтоді, але через відсутність політики США, яка б дозволяла глибокі удари американською артилерією (якою Україна вже володіє), акцент змістився на короткодальню технологію.

    Втім, існує один фактор, який іде всупереч цій тенденції — це формування нових центрів середньо- та далекодальніх ударів у силах БПЛА СБС уздовж лінії фронту, що дозволяє Україні завдавати ударів углиб російської території та знищувати джерела ворожого ресурсу, який підживлює війну. Саме тому щоразу, коли політика США пом’якшується щодо санкцій проти Росії, Україна посилює удари по енергетичному сектору РФ, як це сталося під час нещодавньої атаки в Туапсе…..

    Багато що ще може змінитися в політиці США щодо посилення військової переваги України, що наблизить нас до примушення Росії до поразки.

    Нещодавно я була в столиці на симпозіумі Ground Truth, і там спостерігався значний інтерес до виробництва боєприпасів для України.

    Я також спілкувалася з колишнім ветераном сил спеціальних операцій США та нинішнім членом Конгресу США Пет Гарріган, який зазначив, що американська громадськість повинна бачити чіткіші військові цілі щодо коштів, уже витрачених на підтримку України. Це, за його словами, необхідно для подальшого обґрунтування фінансування виробництва боєприпасів, яке самі американці хочуть продовжувати всередині країни.

    Я також спілкувалася з іншими представниками американського оборонно-політичного середовища, які підтримують ідею нарощування виробництва.

    Після повернення з Вашингтона, округ Колумбія, де до нас звертався український командир, який на той момент перебував на Близькому Сході й навчав американських військових протидії іранським дронам типу «Шахед» — у сфері, де українські сили мають унікальний тактичний досвід, — я усвідомила, що багато американців навіть не знають: Україна фактично допомагає США у протидії Ірану, водночас продовжуючи воювати з Росією.

    Але йдеться не лише про дружбу. Йдеться про навички, потреби та створення взаємовигідних ситуацій у межах нашого стратегічного союзу.

    Американські командири закликають до “більшої кількості снарядів” від Міністерства війни…

    Чи надішлемо ми їм “осічки”, які надсилали Україні?

    Чи натомість ми використаємо взаємовигідні можливості, де ми нарощуємо наші арсенали, щоб постачати їх на передову як на Близькому Сході, так і в Україні — і таким чином забезпечити потужну й рішучу поразку державам-агресорам, Росії та Ірану?

    ……………………………………………………………………

    Багато людей зациклені на “єдиному можливому” сценарії завершення цієї війни.

    Я — ні.

    Я вірю, що існує багато можливих шляхів до завершення. І хоча нас роками тягнули наші союзники в надії зламати нашу волю, я все одно твердо підтримую максималістські цілі України…

    Так, я вірю, що Україна може повернути всі свої території — і зрештою поверне.

    Але чим швидше, тим краще…

    Ефективні зміни в оборонних витратах і політиці можуть суттєво вплинути на хід цієї війни… і це залежить від наших політичних лідерів, які мають втілювати реальні рішення.

    Але коли переговори провалюються, як це так часто і відбувається, тоді військова сила стає єдиним інструментом впливу.

    Як і попереджав командир Роберт «Мадяр» Бровді міжнародну спільноту…

    Панове виробники бч, до Вас. Може достатньо парити нам фуфло до вартісних засобів?
    Це постійна проблема, інакше я б не дозволив собі про те підсвітити публічно. Відірвіть ваші очі від підрахунків надприбутків і негайно вирішуйте проблему. Не у кабінетах відомств, а у спілкуванні з підрозділами, що застосовують. І не провокуйте,- свідомо, хоч і лаконічно попередив, знаючи ваші лобістські здібності. Мене ні посада ні погони не тиснуть.

    Я сподіваюся, що наша оборонна промисловість зможе це вирішити… і якнайшвидше… перш ніж ще більше людей почнуть казати, що вже запізно…

    — Aлександра Захватаєва
    США