Олександра Захватаєва — відома на міжнародному рівні письменниця, яка виступає на захист демократичних свобод, національної безпеки та оборонного альянсу між США й Україною.
Як фахівчиня з комунікацій та журналістка, вона найбільш відома своєю громадською діяльністю, політичними коментарями та документальними матеріалами про свої місії до України під час війни, де протягом трьох років поспіль жила та переживала ракетні удари й бомбардування в умовах повномасштабного вторгнення Росії. У самому серці української столиці, Києві, вона заснувала власне медіа Kyiv Free Press як волонтерську ініціативу у відповідь на глобальну тенденцію до державного придушення незалежної журналістики та російську пропаганду — з метою надати ширшого розголосу автентичним голосам і поглядам.
Пристрасть Олександри до громадської діяльності та державної політики бере початок у її рідному регіоні Південно-Західної Флориди, де вона працювала у сфері державної служби: як спеціалістка з ведення федеральних правових справ для американських ветеранів з інвалідністю та працівників в Avard Law Offices, а також як ліцензована вчителька штату Флорида, яка працювала з дітьми з інвалідністю та аутизмом у шкільному окрузі Лі-Каунті. Раніше вона також обіймала посаду призначеної віцепрезидентки Комітету з безперервного системного вдосконалення.
Свою громадську діяльність у 19-му виборчому окрузі Флориди вона розпочала ще під час здобуття ступеня бакалавра з комунікацій із додатковою спеціалізацією у сфері зв’язків із громадськістю в Університеті узбережжя Мексиканської затоки Флориди (Florida Gulf Coast University, 2015). Там вона проходила стажування в офісі конгресмена Курта Клоусона в Неаполі, опрацьовуючи звернення виборців до федерального уряду. Після цього вона стажувалася у президентській кампанії сенатора Марко Рубіо 2016 року, а протягом наступних років продовжувала працювати у сфері державних справ разом із його офісом, сприяючи організації зустрічей з офісом Державного секретаря США та ключовими представниками української військової адвокації задля просування військової політики США щодо України.
Її пристрасть до гуманітарної роботи, сформована під впливом католицького виховання, значно посилилася під час роботи стажеркою зі зв’язків із громадськістю в місцевій християнській некомерційній організації Into the Jordan Ministries, яка протидіє торгівлі людьми в окрузі Лі. Там вона на власні очі побачила, як місіонери співпрацюють із правоохоронними органами, церквами та фахівцями у сфері психічного здоров’я, щоб допомагати постраждалим. Досвід побудови довіри та підтримки людей, які пережили травматичний досвід, дав їй важливі навички для майбутньої гуманітарної діяльності.
Після перерви в роботі у зв’язку з декретною відпусткою Олександра започаткувала власний невеликий сільськогосподарський бізнес, зосереджений на вирощуванні субтропічних фруктових дерев та розведенні дрібної худоби. Однак після початку повномасштабного вторгнення Росії вона вирішила продати фермерське поголів’я та майно, щоб присвятити себе допомозі Україні у воєнних зусиллях.
Спираючись на досвід підготовки бізнес-пропозицій, які під час її попередньої роботи у глобальній консалтинговій компанії Insite Managed Solutions, що базується у Південно-Західній Флориді, мали багатомільйонний вплив, Олександра самостійно розробляла пропозиції у сфері національної безпеки та подавала їх до Конгресу США і Капітолію штату Флорида.
Взимку 2023 року вона розпочала співпрацю з аналітичним та адвокаційним центром Protect Ukraine Now для підготовки пропозиції у сфері національної безпеки, яку особисто передала законодавчому директору офісу тодішнього сенатора Марко Рубіо в Капітолії США. У цей період вона також самостійно організовувала делегації американців українського походження для зустрічей з офісом сенатора Рубіо та конгресменом Маріо Діас-Балартом.
Окрім політичної діяльності, Олександра брала активну участь у гуманітарних заходах у рамках допомоги Україні під час війни. Її гуманітарна робота розпочалася у Південно-Західній Флориді, де вона допомагала українським дітям і сім’ям, які прибули як біженці, займаючись із ними як репетиторка через NicerFl. Працюючи з офісом роботи зі зверненнями громадян 19-го виборчого округу Флориди, вона зрештою стала спонсоркою та прихистила у власному домі біженців від війни в межах гуманітарної програми United for Ukraine (U4U).
У 2024 році Олександра самостійно вирушила до України, охопленої війною, де як волонтерка-репетиторка в Українському католицькому університеті розробила та викладала курс культурного обміну, присвячений демократичним свободам. У цей період вона зняла документальний фільм LVIV FREE OR DIE, щоб привернути увагу до життя людей під час війни, та провела публічний показ документальної стрічки у Південно-Західній Флориді. Кошти, зібрані завдяки її волонтерській журналістській діяльності, були спрямовані на підтримку українських військових через організацію Ukraine Defense Support із Сіетла. За ці кошти на фронт було передано обладнання для придушення дронів та сотні комплектів мультикам-форменого одягу напередодні зимового контрнаступу 2024 року.
У вересні 2024 року Олександра разом із кількома українськими оборонними активістами взяла участь у засіданні Комітету Палати представників США з питань збройних сил у Капітолії США, організованому за участю співробітників офісу конгресмена Майка Роджерса. Вони виступали за можливість ремонту американських бойових машин Bradley безпосередньо в Україні, оскільки на той час для ремонту їх необхідно було доставляти на територію НАТО. У листопаді 2024 року адміністрація Байдена вперше дозволила американським військовим підрядникам направлятися до України для ремонту наданих США систем озброєння.
Під час контрнаступу влітку 2025 року Олександра знову самостійно вирушила в Україну, де жила в Києві та презентувала власне медіа Kyiv Free Press, яке публікувало інтерв’ю з відомими місцевими діячами, а також особисті кадри з ракетних ударів по столиці. Пізніше вона вирушила до Одеської області, яка зазнавала інтенсивних бомбардувань, та побувала в найпівденно-західнішому регіоні України, у Вилковому, де зустрілася з представниками місцевої влади щодо можливого встановлення побратимських відносин між Вилковим та її рідним регіоном — Кейп-Корал, штат Флорида.
Після повернення до Південно-Західної Флориди вона сформувала делегацію українців та американців українського походження, які проживають у Кейп-Коралі та продовжують працювати з міською владою над встановленням побратимських відносин з українським містом.
Восени 2025 року вона почала волонтерити з тяжкопораненими українськими військовослужбовцями, які проходили відновлення в Орландо, штат Флорида, у межах організації Revive Soldiers Ukraine.
До кінця 2025 року Олександра Захватаєва неодноразово відвідувала Капітолій США, спілкуючись із представниками Конгресу та українськими військовими посадовцями. Завдяки цьому вона отримала унікальне розуміння війни, зосередившись на військовій журналістиці. Як із Південно-Західної Флориди, так і під час поїздок до України вона провела численні інтерв’ю з українськими військовослужбовцями та іноземними добровольцями зі США й інших країн світу, зокрема з військовослужбовцями іноземного підрозділу Chosen Company, деякі з яких, за твердженнями російської сторони, перебувають у списках розшуку Росії як «терористи» та «екстремісти».
Ці історії вона публікувала на власних цифрових платформах і в блогах, а також як волонтерка співпрацювала з місцевим виданням Breeze Newspapers, де раніше працювала журналісткою, щоб привертати увагу до потреб українських військових.
У березні 2026 року вона повернулася до Капітолію в рамках Ground Truth Symposium, куди була запрошена Інститутом Peace Through Strength для висвітлення події для свого медіа Kyiv Free Press. Там їй було запропоновано поставити запитання сенаторам США, американським ветеранам війни в Україні та представникам найвищого військового керівництва України. Вона провела інтерв’ю з конгресменом Петом Гарріганом щодо спільного виробництва боєприпасів, а також із провідними командирами українських підрозділів безпілотних систем та артилерії, які командують тисячами військовослужбовців.
У квітні 2026 року Олександра Захватаєва подала документи для участі у виборах як кандидатка write-in у 19-му виборчому окрузі Флориди.
У травні 2026 року вона самостійно подорожувала Україною на тлі поновлених попереджень Державного департаменту США щодо поїздок американців до України через загострення ситуації, спричинене українськими ударами у відповідь по Москві. Вона продовжила свою воєнну журналістику, переживаючи ракетні удари в самому центрі столиці України, Києві, а також в інших постраждалих регіонах, де зустрічалася з ветеранами, високопосадовцями, студентами та сім’ями, документуючи свій досвід для світової аудиторії.
Перебуваючи у Львові під час своєї третьої місії до України, вона приєдналася до міжнародних волонтерів некомерційної організації Car 4 Ukraine, допомагаючи організовувати колону автомобілів, придбаних цивільними благодійниками, для передачі на передову. Її було призначено співкапітанкою Флоридського батальйону в межах партнерського проєкту 50 States for Ukraine, що є частиною загальнонаціональної кампанії зі збору коштів на військові вантажівки.
Коли Олександра повернулася до США наприкінці літа 2026 року, вона почала звертатися до Міністерства внутрішньої безпеки США із закликом продовжити дію статусу тимчасового захисту (TPS) для сотень тисяч біженців від війни в Україні, яким загрожує депортація з країни у жовтні. У вересні 2026 року Gulf Coast News разом із NBC/ABC висвітлили цю історію та підготували серію коротких документальних сюжетів про місцевих українських біженців із мережі Олександри, щоб посилити тиск на уряд і домогтися дозволу для них залишитися у США.
Олександра Захватаєва має подвійне громадянство США та Італії, а також працює над отриманням громадянства України. У нещодавній заяві у своїх соціальних мережах вона виступила проти заборони громадянам із подвійним громадянством обіймати посади в Конгресі, зазначивши, що електорат складається з великої кількості громадян із подвійним громадянством, а наявність другого громадянства не перешкоджає присязі на вірність Конституції США. Вона заявила: «Будьмо відповідальними громадянами — і, більше того, залишмо відкритою можливість для громадян брати на себе ще більшу відповідальність перед нашою нацією… через державну службу… через союзи… через подвійне громадянство… щоб використовувати його переваги на благо всього суспільства».
Окрім громадської та державної діяльності, Олександра живе у Південно-Західній Флориді зі своїм чоловіком, адвокатом Марком В. Захватаєвим, та трьома дітьми. Вона є активною парафіянкою Католицької церкви, любить проводити час на природі, вивчати іноземні мови, навчати своїх дітей та доглядати за козами… зокрема за найкращою з усіх — Піксі.
Щоб підтримати її кампанію, Олександра Захватаєва просить спрямовувати всі пожертви на її поточну волонтерську ініціативу разом із Car 4 Ukraine — організацією зі статусом 501(c)(3), яка забезпечує українських військовослужбовців на передовій життєво необхідними автомобілями.
Для пожертв можна скористатися цією сторінкою: https://car4ukraine.com/en-US/campaigns/50forua-florida-battalion
Для прямих запитів можна написати Олександрі Захватаєвій на alexzpublicrelations@gmail.com.
