Сухаревський пропонує збільшити глибину зони ураження вздовж ЛБЗ.

9 червня 2026 року — генерал Вадим Сухаревський запропонував закріпити в доктрині Збройних сил України норму, за якою бригади та корпуси відповідатимуть за зону ураження глибиною 30 км уздовж усієї ЛБЗ (лінії бойового зіткнення).

За його словами, це забезпечить виживання та стійкість військового формування, тобто стабілізацію й збереження оборони займаних територій шляхом знищення російських військових цілей на ближній відстані.

Нині обіймаючи посаду заступника командувача Оперативного командування «Схід», Сухаревський озвучив цю пропозицію в нещодавньому інтерв’ю виданню «Мілітарний».

Також він запропонував залучати Сили безпілотних систем (СБС) та підрозділи спеціального призначення до виконання всіх інших ударних завдань.

За інформацією «Мілітарного», відповідаючи на запитання, чи означає це, що лише підрозділи Сил безпілотних систем мають знищувати російську логістику, Сухаревський припустив можливість отримання подібних засобів і полками БПС у складі корпусів, але за умови єдиної координації з боку СБС.

Схоже, що запропонована дальність дії для ближньої ударної зони БПС була збільшена. Основними цілями визначаються боротьба з ворожими безпілотниками, а також жива сила противника.

У лютому 2026 року я звернувся на Telegram-канал командувача СБС Мадяра із запитанням про те, чим відрізняються ближня, середня та глибока ударні зони. Команда каналу надала таке роз’яснення:

За словами представників комунікаційної команди, наразі дальність ударів класифікується таким чином:

Глибокий удар: до 1500 км.

Ближня ударна зона: 0–15 км

Середня ударна зона: 15–80 км

Отже, ближня ударна зона, ймовірно, буде розширена до 30 км, тоді як середня та глибока зони також збільшуватимуться — потенційно аж до Уралу й далі.

Сили безпілотних систем уже відповідали за низку резонансних ударів по Москві, Санкт-Петербургу та паливно-логістичній інфраструктурі на тимчасово окупованій території Криму. Такі операції поступово ускладнюють російське військове забезпечення, залишаючи для логістики дедалі менше маршрутів — фактично кілька автомобільних шляхів і поромне сполучення, ефективність яких значною мірою залежить від оперативної ситуації.

Варто зазначити, що генерал Вадим Сухаревський очолював Сили безпілотних систем до того, як у 2025 році командування СБС перейняв Роберт «Мадяр» Бровді. Це сталося рівно рік тому, коли Сили безпілотних систем були остаточно сформовані як окремий рід сил у складі Збройних сил України.

Збереження життя військовослужбовців на передовій нині є одним із головних пріоритетів українського військового керівництва. Військові перебувають у більшій безпеці, коли противник відтиснутий далі від лінії бойового зіткнення. Якщо ударну зону вздовж усієї ЛБЗ буде розширено та стабілізовано, це дозволить українським підрозділам закріплюватися на звільнених територіях і продовжувати просування вперед без необхідності відступати з уже обладнаних оборонних позицій.

— Олександра Захватаєва